Консультація

Десять правил поведінки батьків.

1.Люби свою дитину!

   Радій її присутності біля тебе, приймай її такою, якою вона є, бо то твій паросток, твоє творіння. Не ображай і не принижуй її, не розхитуй її віри в себе, не завдавай болю несправедливою покарою, не відмовляй у твоїй довірі, дай їй привід любити тебе. 

2.Оберігай своє дитя!

   Захищай дитину від фізичних та душевних небезпек, навіть, якщо доведеться жертвувати власними інтересами й ризикувати своїм життям. Не зважай ні на що, коли йдеться про твоє дитя, про твою дитину квітку, яку можуть знівечити.

3.Будь добрим прикладом для своєї дитини!

   Прищеплюй до духовних вартостей свого народу і сам живи, дотримуючись його традицій. Стався до дитини з великою відповідальністю, їй потрібне таке домашнє вогнище, де сім'я дружна, де шанують і люблять людей похилого віку, де підтримують тісні та щирі зв'язки з усім родом та друзями. Вона має жити у такій родині, де панує чесність, справедливість, скромність, гармонія у всьому.

4.Грай зі своєю дитиною!

   Віддай дитині стільки часу, скільки необхідно для її розвитку. Менше зважай на свої власні інтереси, бо інтереси дитини - водночас і твої. Багато розмовляй з нею, не відвертайся, коли вона щось говорить: може саме в ту мить дитина звіряється тобі найбільшими таємницями свого життя. Грай з нею так, як їй подобається, приймай серйозно її гру, світ її уяви. 

5.Працюй зі своєю дитиною!

  Допомагай дитині, коли вона намагається взяти участь у якійсь справі. Коли підросте, потроху залучуй до праці з людьми і для людей. На дозвіллі, під час канікул, не бідкайся, що вона втомиться від роботи, бо для неї праця з дорослими - то погляд у майбутнє.

6.Дозволь дитині набувати життєвого досвіду,

нехай навіть не безболісного, але самостійного!

   Дитина визнає лише такі враження, які пережила самостійно, а твій власний життєвий досвід (хоч як тобі прикро) часто-густо не важить для неї нічого. Тож дай їй змогу самій "збирати свою скриню", навіть якщо тут існує певний ризик. Надмірна опіка й тепличні умови життя можуть викликати соціального інваліда.

7.Покажи дитині можливості і межі людської волі!

   Розкрий перед дитиною чудові можливості розвитку й самоутвердження людської особистості відповідно до її особливостей та обдарованості. Водночас показуй на прикладах, що кожен має визнавати норми співжиття і дотримуватися їх у родині, в колективі, у суспільстві.

8.Привчай дитину бути слухняною!

   Стеж за поведінкою дитини і спрямовуй її так, щоб учинене нею не завдавало шкоди ані її самій, ані будь-кому. Не обминай моментів, коли вона не гарно поводиться у твоїй присутності, зауваж і поясни, чому треба чинити саме так, а не інакше, для неї це буде наукою. Винагороджуй за додержання установлених правил, однак у разі нагальної потреби наполягай на шануванні їх за допомогою розумного покарання. 

9.Чекай від дитини лише таких думок та оцінок,

на які вона здатна на даному етапі свого розвитку

і які може підказати її власний досвід!

    Мине багато часу, доки дитина навчиться орієнтуватись у складному світі, що оточує її. Допомагай її, скільки зможеш, і вимагай від неї власної думки чи самостійного висновку тільки з урахуванням реалій її вікового розвитку і вже набутого досвіду.

10.Давай дитині змогу набувати такі враження,

які полишатимуть вартісні спогади!

   Дитина, як і дорослий, "живиться" різними враженнями, які знайомлять її з довкіллям і життям інших людей. Дбай про те, щоб вона бачила, чула, відчувала, якомога більше цікавого для себе, щоб збагачувалася корисними знаннями і добрими почуттями.

Консультація " 33 способи як виховати хорошу дитину"

1.       Чарівне слово

Навчіть дитину деяких "чарівних слів" - "дякую", "будь ласка", "вибачте". І коли б дитина не говорила їх, намагайтеся швидко і ввічливо виконувати всі її прохання (в міру можливостей).

2.       Чай у двох.

Організуйте вечірній чай з вашою дитиною. Порадьте їй запросити на чай улюблені іграшки. А потім зробіть так, щоб всі за столом дотримувалися правил ввічливості.

3.       Обніміть дитину!

Поплескування по плечах або обійми доречні у тих випадках, коли дитина ввічлива з кимось - це дуже важливо.

4.       Домашні тварини і дитина.

Обов'язково привчайте дитину доглядати домашніх тварин: купівля корму, прогулянка, розчісування, витирання лап, чистка клітки.

5.       Політика чесності.

Завжди давайте чесну відповідь на запитання дитини.

6.       Нагороджуйте інших.

Коли зустрічаєте ввічливих і доброзичливих людей, похваліть їх за доброту.

7.       Розмови на подушці.

Кожний вечір, коли вкладаєте дитину у ліжко, запитайте її: "Яка частина дня була найкращою?" або "Яка частина дня була найважчою?", потім уважно вислухайте, що скаже вам дитина, не перебиваючи її, не даючи ніяких настанов.

8.       Переможцем став...

Кожний тиждень видавайте "нагороду найбільш турботливому". Вручайте її тому, хто був найдобрішим, найввічливішим.

9.       Гра "якщо..., то".

Якщо хтось з гостей повинен невдовзі прийти до вас додому, можна зіграти в гру "якщо ..., то". Це гра допоможе дитині краще зустріти гостя. Ви уявляєте собі частину "якщо.."."', "Якщо Оленці подобаються кольорові олівці...", дитина уявляє собі частину "то", "то ми будемо розмальовувати картинки".

10.       "Який ти?"

Вказуйте дитині на її емоції. Це допоможе їй визначити себе та інших: "Ти виглядаєш розлюченою", або "ця маленька дівчинка виглядає такою самотньою".

11.      Ставте мету.

Допомагайте дитині діяти відповідно до конкретної мети, наприклад, складати гроші на конкретну іграшку або прочитати конкретну книгу, конкретну кількість книг.

12.      Очі в очі.

Привчайте дитину дивитися в очі співбесіднику, пояснюючи їй, наскільки це неприємно, коли людина відволікається під час розмови.

13.      Підказуйте.

Якщо хтось вітається з вашою дитиною, а вона не відповідає, допоможіть їй знайти потрібні слова: "Ганно, піди і скажи Дмитру Івановичу "Доброго дня".

14.      Хваліть за доброту.

Звертайте увагу на кожний прояв доброзичливості: "Ти молодець, що допомогла своїй сестрі".

15.    Сваріть  чесно.

Уникайте приниження і зневажливих зауважень. Намагайтеся знайти компроміс і припиніть суперечку.

16.      Не обманюйте.

Якщо дитина зрозуміла, що ви обманюєте, не намагайтеся говорити неправду далі. Визнайте свою помилку: "Так, у нас справді залишилось печиво, але я не можу дати його тобі до обіду."

17.      Руки геть.

У жодному випадку не бийте дитину, яка буває надто агресивною, скеровуйте її в спеціальне місце "для охолодження".

18.       Приховані знаки уваги.

Зробіть своїй дитині щось приємне, але так, щоб це було для неї несподіванкою.

19.      Справжній друг.

Візьміть дитину з собою, коли маєте намір провідати чи допомогти комусь із своїх друзів. Поясніть при цьому, як приємно допомогти комусь.

20.      Спочатку запитайте.

Спочатку запитайте дозволу, перш ніж скористатися чимось чи викинути щось, що належить вашій дитині.

21.      Обговорюйте ситуацію.

Якщо чиясь дитина надворі чи у дитячому садку плаче, зверніть на це увагу своєї дитини. Запитайте її: "Як ти вважаєш, що вона відчуває зараз?", "Як ти вважаєш, що зробило її такою засмученою?".

22.      Добрий приклад.

Частіше згадуйте в розмові з дитиною про людей з нашого оточення, які роблять добрі справи.

23.      Поклади на місце.

Якщо ваша дитина взяла без дозволу чужу іграшку, поясніть їй, чому так не можна робити, і наполягайте, щоб вона віднесла її назад.

24.      Боротьба з брутальністю.

Придумайте якийсь вислів,  який говоритимете, коли хтось з членів вашої родини буде лихословити. Потрібно намагатися знайти більш спокійний спосіб висловлювати свої почуття.

25.      Обмін ролями.

Дайте вашій дитині можливість відчути себе на місці іншої людини. Запропонуйте їй на 10-15 хвилин роль одного з батьків (тата, мами), а собі візьміть роль дитини.

26.      Дотримуйтесь чистоти.

Якщо ви, гуляючи з дитиною парком чи лісом, побачили сміття -підберіть й віднесіть в урну чи якесь призначене для викидання сміття місце. Ні ви, ні дитина не повинні смітити на вулиці.

27.      Допоможіть "Зберегти обличчя".

Якщо ви помітили , що дитина каже неправду, стримуйте свій гнів і нагадайте, як важливо говорити правду. Потім дайте їй ще один шанс. І якщо дитина скаже правду, не карайте її.

28.      Причина і наслідки.

По можливості дайте дитині відчути наслідки своїх помилок: "Якщо залишиш велосипед під дощем, він заржавіє".

29. Заохочуйте до чесності.

Дайте дитині зрозуміти, що чинити чесно завжди важко, тому заохочуйте її до правдивості.

30. Ніколи не порушуйте обіцянок.

Ніколи не обіцяйте дитині нагороди і не лякайте покаранням, які ви не зможете дати і виконати.

31."Лавочка для забіяк"

Поставте вдома стільці у вигляді "лавочки для забіяк". Якщо двоє дітей побилися, посадіть їх на цю "лавочку", де вони повинні залишатися доти, поки кожний з них не пояснить, в чому він був неправий.

32. Коробка "Руки геть".

Аби не виникало "боротьби" за іграшки, дитина мусить мати особисту коробку для іграшок, нехай у неї виявиться бажання поділитися своїми іграшками з іншими дітьми.

33. Самостійність і допомога.

Дайте зрозуміти, що ви не збираєтесь робити за дитину завдання, але допоможете.

Пам’ятка для батьків

Пам’ятайте: виховати дитину – це означає розвивати її фізично, розумово, прищеплювати смак, корисні звички, вміння і навички, формувати почуття, волю, моральні якості.

Якою виросте Ваша дитина – це, насамперед, залежить від Вас. Перші уроки моральності малюк здобуває в сім’ї. Це свого роду школа, де він учиться жити серед людей.

Батьки виховують своїх дітей особистим прикладом, красою взаємовідносин між чоловіком і жінкою, розумною організацією життя сім’ї, вмілим використанням своєї влади.

Передавайте у спадок духовність своїх батьків і дідів, зміцнюйте єдність поколінь, розвивайте матеріальні і моральні цінності рідного народу, сприяйте формуванню у дітей народного світогляду, прилученню до світової культури через рідний народ.

Постійно прилучайте дітей до невмирущих джерел народної краси, моралі, виховуйте в сім’ї справжнього громадянина.

Виховуйте стриманість, наполегливість, готовність перебороти труднощі, чесність, правдивість, уміння відстояти честь свою і колективу.

Любіть дитину, бо лише любов породжує любов, ставтеся до неї серйозно, з повагою, як до дорослої людини, але з поправкою на дитинство. Лише вимоглива, розумна любов може по-справжньому освітлювати шлях розвитку дитини, ведучи її до висот зрілості, готуючи до життя у людському суспільстві.

                          Батьківське „Вірую”.

Послухайте, як впливає ваша поведінка на дітей.

Якщо дитина живе серед критики – вона вчиться судити інших.

Якщо дитина живе серед ворожнечі – вона вчиться „воювати”.

Якщо дитина зустрічається з насміхом – вона стає „несміливою”.

Якщо дитина приневолена соромитись – вона почувається винною.

Якщо дитина знаходить розуміння – вона стає терплячою.

Якщо дитина відчуває заохочення – вона пізнає свою вартість.

Якщо дитина живе серед похвал – вона пізнає вартість інших.

Якщо дитина живе у справедливості – вона стає справедливою.

Якщо дитина знаходить визнання  – вона буде задоволена собою.

Якщо дитина живе у довір'ї й приязні – вона знайде в житті любов.

Консультація

Десять „Золотих правил” виховання щасливих дітей

1. Стимулюйте інтелект дитини.

–Адже, лише створивши сприятливе середовище, можна підвищити розумовий розвиток дитини, тому – не гайте часу. В ранньому дитинстві мозок краще сприймає нове, накопичує знання. Пізніше засвоїти все набагато важче.

2. Розвивайте самоповагу.

–Висока самооцінка додає сміливості братися за нове, і навіть зазнавши невдачі, все-таки перемагати. Необхідно розвивати в дитині такі здібності, прищеплювати такі навички, котрі б вирізняли її з-поміж інших, викликали повагу ровесників і дорослих. Діти мають знати, що  успіх, майбутній добробут залежить від них самих. Які форми для цього ви використовуєте?

3. Навчіть дитину спілкуватися.

–Є шість умов, за яких у дитини виробляються корисні навички, під час спілкування:

·            щира любов до батьків, дає відчуття захищеності;

·            приязне ставлення до оточуючих, не лише до близьких і рідних;

·            зовнішня привабливість: одяг, манери;

·            можливість спостерігати правильне соціальне спілкування: поведінка батьків, вихователів, ровесників;

·            висока самооцінка, а звідси – впевненість у собі:

·            мати хоча б середній запас слів, вміння підтримувати розмову.

4. Не робіть за дітей те, що вони можуть зробити самі.

–Нехай все перепробують, вчаться на власних помилках.

5. Виховуйте відповідальність і порядність.

–Не лише повсякчас пояснюйте, що таке добре, а що – погано, а й закріплюйте гарні навички, карайте за негідні вчинки, тільки не суворо, не різкою. За приклад дитині має слугувати гідна поведінка батьків, а пізніше – ровесників.

6. Навчіть дитину шанувати сім’ю.

–Найкращий спосіб виявити батьківську любов – кохати матір своїх дітей. Жінка, зігріта чоловічою любов'ю і повагою, добре ставиться до сім'ї. Усе це краще за будь-яку лекцію дасть зрозуміти дитині, що сімейне життя  – це, насамперед, рівноправ'я у стосунках, відповідальність перед дорогою людиною, бажання зробити для неї добро, виявляти ніжність та взаємну повагу, піклуватися про неї.

7. Живіть у хорошому оточенні.

–Друзі, яких виберуть собі ваші діти, впливатимуть на їхні орієнтири і поведінку.

8. Будьте в міру вимогливими.

–Не будьте тиранами. Запам'ятайте, що відповідальними, розумними і слухняними діти стають не відразу. На це треба витратити роки.

9. Привчайте дитину до праці.

–Подбайте, щоб діти без примусу набули трудових навичок, допоможіть заповнити їхнє життя цікавими і корисними справами, що вимагають певних зусиль на шляху до успіху. Просіть у дітей допомоги. Але все це має бути цікавою, захоплюючою грою, а не важкою необхідністю.

10. Пильнуйте, щоб дитина не стала „телеманом”.

–Перегляд телепередач через міру гальмує у дітей розвиток лівої півкулі головного мозку. А нею визначається розвиток мови. Телепередачам слід протиставляти ігри, розгляд ілюстрацій, заняття корисною діяльністю, допомога батькам, проведення більше часу з батьками.

Заповіді для батьків.

1. Дорогі батьки, пам'ятайте, що ви самі запросили мене у свою родину. Колись я залишу батьківську оселю, але до того часу навчіть мене, будь ласка, мистецтва стати і бути людиною.

2. У моїх очах світ виглядає інакше, ніж у ваших. Прошу вас, поясніть мені, що, коли, чому кожен із нас у ньому має робити.

3. Мої ручки ще маленькі, не очікуйте від мене досконалості, коли я стелю ліжко, малюю, пишу або кидаю м'яча.

4. Мої почуття ще недозрілі. Прошу, будьте чутливими до моїх потреб, не нарікайте на мене цілий день.

5. Щоб розвиватися, мені потрібне ваше заохочення, а не тиск. Лагідно критикуйте й оцінюйте, але не мене, а лише мої вчинки.

6. Дайте мені трохи самостійності, дозвольте робити помилки, щоб я на помилках вчився. Тоді я зможу самостійно приймати рішення у дорослому житті.

7. Прошу, не робіть усього за мене, бо я виросту переконаним у своїй неспроможності виконувати завдання згідно з вашим очікуванням.

8. Я вчуся у вас усього: слів, інтонації голосу, манери рухатися. Ваші слова, почуття і вчинки повертатимуться до вас через мене. Тому навчіть мене, будь ласка, кращого.

Пам'ятайте, що ми разом не випадково: ми маємо допомагати один одному у цьому безмежному світі.

9. Я хочу відчувати вашу любов, хочу, щоб ви частіше брали мене на руки, пригортали, цілували. Але будьте уважні, щоб ваша любов не перетворилася на милиці, які заважатимуть мені робити самостійні кроки.

Дитина – це потік , а батьки – це береги.

Зачати дитину – це легко, гарно, модно.

Виховувати дитину – це важко,зовсім не модно.

Боготворити дитину природно,

У вас виходить спонтанно.

Любити дитину вам не йде з серця, а якщо і йде,

То з нервовими  перебоями.

Розбещувати дитину – це спорт або реклама .

Ростити її – це тяжка праця.

Діти є декоративними , як вазони з цикламенами.

На жаль , цикламени не довго живуть на столі.

А якщо б діти , навпаки , були деревами ?

Не такі гарні, не такі кольорові, зате міцні ,

Велетенські і вже « поза домом »?

Діти – це повітряні змії .

Рано чи пізно вони захочуть злетіти в небо,

Щоб шукати собі місце під сонцем.

Діти – це не спокійний струмок,

Наповнений співом жаб.

Діти – стрімкі потоки,

Які потребують насамперед двох міцних берегів.

Діти – це не поні, які спокійно жують моркву у стійлі .

Діти – це шалені жеребці.

Вони не переносять загону ,вони потребують двох міцних рук.

І вуздечку « за міркою».

Народити дітей допомагає природа.

Бути батьком і матір’ю вам не допомагає ніхто.

Цінність подружжя не є в тому , що дорослі народжують дітей,

А в тому, що діти породжують дорослих.

Не змушуй свою дитину повзати по хаті,

Якщо знаєш , що вона народжена літати.